6 класс.

КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА по теме « Имя числительное»

ТЕСТЫ.

 

1. Какое утверждение является неверным?

1. Имя числительное — это самостоятельная часть речи.

2. Числительное один изменяется по родам и падежам.

3. Порядковые числительные изменяются по родам, числам и падежам.

4. Количественные числительные в предложении могут быть только подлежащими.

1.  
2. Укажите, какое слово является числительным.

1. тройной

2. четырежды

3. пятый
4. двойственный

5. 3. Укажите, какое утверждение является правильным.

Слово «сотня» - это

1. имя числительное

2. имя прилагательное

3. глагол

4. имя существительное

4. Укажите верную морфологическую характеристику имени числительного двадцать пять.

1. порядковое сложное числительное

2. количественное составное числительное

3. количественное сложное числительное

4. порядковое простое числительное

5. В каком предложении есть собирательное числительное?

1. Ширина реки на этом участке равна двумстам метрам.

2. Глубина озера достигает местами пятидесяти метров.

3. Утром шестеро друзей отправились на рыбалку.

... Читати далі »

8 класс.

Написать сочинение – рассуждение на одну из предложенных тем.

Темы сочинений по повести И. С. Тургенева «Ася».

 

1. Моё прочтение повести И.С. Тургенева «Ася»
2. Как вы понимаете фразу «У счастья нет завтрашнего дня»? (по повести И. С. Тургенева «Ася»)
3. Почему не сложились отношения между Асей и господином Н.Н? (по повести И.С. Тургенева «Ася»)
4. Картины природы в повести И. С. Тургенева «Ася»
5. Идея долга в повести И. С. Тургенева «Ася»

 

Жду ваших сочинений (можно переслать по вайберу)

Учитель Жмурко О.О.

1.ФІЗІОЛОГІЯ НИРОК

Головними органами виділення в людини є нирки. Окрім нирок видільна функція властива тією чи іншою мірою:

• - шкірі
• - легеням
• - печінці
• - кишково – шлунковому тракту.

Через легені з організму виводяться вуглекислий газ, вода у вигляді пари та ряд летких речовин.

Легені – швидкий та ефективний регулятор кислотно – лужної рівноваги в організмі.

Шкіра при допомозі пітних залоз бере участь у виділенні води, солей, продуктів дисиміляції – сечовини, сечової кислоти,креатиніну та інших.До певної міри шкіра може компенсувати недостатність функції нирок та їх захворювання.

Екскреторна функція шлунково – кишкового тракту заключається, головним чином, у виділенні з організму солей важких металів, а також речовин, що надходять в кишківник з жовчю.

Нирки.

Функції нирок:

1. 1. підтримання постійності рідинних об’ємів тіла;
2. 2. підтримання осмотичного тиску та іонного складу рідких середовищ організму;
3. 3. регуляція кислотно – лужної рівноваги;
4. 4. виділення продуктів азотистого обміну та чужорідних речовин;
5. 5. економія або екскреція різних органічних речовин(глюкоза, амінокислоти та інші) в залежності від складу внутрішнього середовища;
6. 6. метаболізм вуглеводів та білків;
7. 7. секреція біологічно активних речовин;
8. 8. кровотворення.

Будова нефрона.

Нефрон – елементарна структурно – функціональна одиниця нирки.

Кожен нефрон побудований з:

1. 1. судинного клубочка(гломерули);
2. 2. капсули судинного клубочка(Шумлянськ. – Боум.);
3. 3. ниркових канальців.

Судинний клубочок разом з капсулою функціонує як орган ультрафільтрацій.

Необхідно відмітити, що кров, яка циркулює в капілярах клубочка, відокремлена від капсули Шумлянського – Боумена трьома мембранами:

• - ендотелієм капілярів

базальною мембраною

епітелієм.

При цьому лише базальна мембрана становить собою безперервний бар’єр між кров’ю та порожниною капсули Шумлянського – Боумена. Тому з трьох елементів ниркового фільтра лише базальна мембрана здатна виконувати роль напівпроникного ультрафільтра, в той час, як два інші шари не перешкоджають проходженню плазми і здатні затримувати лише форменні елементи крові.

Ниркові канальці, які є продовженням гломерулярної частини нефрона, становлять собою довгі трубочки з одношаровими стінками, Їх поділяють на три основні частини:

1. 1. проксимальний каналець

↓ ↓

звивиста пряма частина

2. 2. тонкий сегмент петлі Генбле;
3. 3. дистальний каналець.

Гламерули і звивисті відділи проксимальних і дистальних канальців утворюють кіркову речовину нирки. Мозкову речовину нирки становлять петлі Шумлянського – Боумена.

2. УТВОРЕННЯ СЕЧІ. ВИДІЛЕННЯ СЕЧІ.

Механізму утворення сечі. Ще у 40 – их рр. минулого століття К. Людвігом була сформульована фільтраційна теорія сечоутворення.

За сучасними уявлення, процес сечоутворення включає наступні механізми:

• - клубочкова фільтрація;
• - канальцева реадсорбція
• - секреція.

Клубочкова фільтрація залежить від наступних факторів:

1. 1. 1. гідростатичного тиску крові в капілярах клубочків
   2. 2. онкотичного тиску плазми Шумлянського – Боумена.
   3. ... Читати далі »

Учитель Жмурко О.О.

1. КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ. МЕТОДИ ВИРОБЛЕННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ.

Як наступний етап історичного розвитку механізмів адаптації до навколишнього середовища умовні рефлекси розширюють життєві можливості людини і тварин.

Умовні рефлекси класифікують за різними ознаками. Так, за рецепторами, при подразненні яких вони виникають, виділяють екстероцептивні (утворюються при подразненні екстерорецепторів), інтероцептивні (формуються при подразненні рецепторів у внутрішніх органах) та пропріоцептивні рефлекси (виникають при подразненні рецепторів м’язів).

Розрізняють натуральні та штучні рефлекси. Натуральні утворюються при дії на рецептори природних безумовних подразників, штучні - при дії байдужих (індиферентних) подразників.

Прикладом натурального умовного рефлексу може бути слиновиділення в тварин при вигляді їжі. Штучні рефлекси формуються експериментально при дії будь-яких агентів зовнішнього і внутрішнього середовища.

Біологічна суть умовного рефлексу полягає в зміні діяльності організму чи окремих органів за різних умов навколишнього середовища. Так, вигляд людини, яка годує собаку, стає причиною слиновиділення тварини. В цьому випадку вигляд людини (індиферентний подразник) при годуванні тварини (їжа — безумовний подразник) після певної кількості поєднань (сполучень) стає умовним подразником. Тому в собаки слиновиділення відбувається без годування лише при погляді на людину, яка її годувала.

Особливе місце займають умовні рефлекси на час, які виникають при дії подразників, що регулярно повторюються в один і той же час. Так приймання їжі в одні й ті ж години доби сприяє кращому виділенню травних соків.

Розрізняють наявні та слідові умовні рефлекси. Наявні умовні рефлекси утворюються за певних умов збігу умовного подразника та безумовного підкріплення. Вони поділяються на збіжні, відставлені та запізнювальні.

Збіжні рефлекси формуються, якщо безумовне підкріплення (подразник) давати через 1-2 с після дії умовного подразника.

Відставлені умовні рефлекси виникають через 5-30 с. за подібних умов.

Запізнювальні умовні рефлекси утворюються при дії безумовного подразника через 1-3 хв. після пред’явлення умовного подразника.

http://zhmurko.ucoz.ua/publ/fiziologija_ljudini/fiziologichni_osnovi_mislennja/33-1-0-513

Слідові умовні рефлекси виникають тоді, коли підкріплення (безумовний подразник) дають після припинення дії умовного подразника.

Метод умовних рефлексів І.П. Павлова дозволив розробити багато спеціальних методик дослідження ВНД у різних тварин. Вибір методик здійснюється на основі врахування особливостей психіки тварин, об’єму та цінності одержаних результатів.

Переважна більшість досліджень з вивчення ВНД тварин виконана в лабораторних умовах.

Класичний слиновидільний умовний рефлекс у собак виробляється на основі безумовнорефлекторної реакції слиновиділення. Вона виникала при надходженні їжі в ротову порожнину, або при вливанні слабкого розчину соляної кислоти. При цьому вимірювалися кількість і склад виділеної слини.

Дослідження рухових умовних рефлексів у собак здійснюється при нанесенні больового подразнення, внаслідок чого тварина відсмикує лапу і здійснює інші рухи. Це рухово-захисна методика. Характер і амплітуда рухів у ній реєструються за системою важільців і записуються на барабані кімографа.

Для вивчення умовно-рефлекторної діяльності в людиноподібних мавп (шимпанзе, орангутанг) і в нижчих мавп (мартишки, макаки, павіани, капуцини) найчастіше користуються харчодобувною методикою. Суть цієї методики полягає в тому, що попередньо привчена натискати важіль тварина користується ним при подачі умовного подразнення. При цьому відкривається годівниця, і тварина дістає їжу (цукерку, банан, апельсин тощо).

В більшості сільськогосподарських тварин, у дрібних гризунів використовують рухову методику (рухово-захисну, рухово-харчову).

Таку саму методику застосовують при дослідженні риб, амфібій, рептилій і птахів.

2. Утворення умовних рефлексів

Метод умовних рефлексів став основою об’єктивного дослідження ВНД. Методики вивчення умовнорефлекторної діяльності використовуються з дотриманням таких основних правил утворення умовних рефлексів:

1. для формування умовного рефлексу необхідний збіг у часі умовного та безумовного подразників;
2. умовний подразник повинен випереджувати безумовний, інакше умовний рефлекс або зовсім не утворюється, або утворюється з великими труднощами;
3. сила умовного подразника повинна бути фізіологічно слабшою ніж безумовного подразника;
4. необхідний нормальний діяльний стан ЦНС. При порушеннях функціонального стану кіркових клітин вироблення умовних рефлексів утруднюється, або стає неможливим;
5. кора головного мозку при утворенні умовних рефлексів повинна бути вільна від інших видів діяльності.

Як вже зазначалося, умовним подразником може бути будь-яка зміна умов середовища, яка сприймається рецепторами.

У лабораторії І.П. Павлова використовувал ... Читати далі »