Діалог «ПРОФЕСІЇ МОЇХ БАТЬКІВ»
Мета: поглибити уявлення учнів про різноманітність професій, про важливість і значення кожної з них; розвивати допитливість,творчу фантазію,
винахідливість; виховувати повагу до людей праці, працелюбність.
Обладнання: ілюстрований матеріал«Різноманітний світ професій»; малюнки із зображенням різних предметів.
ХІД ЗАХОДУ
— Відомо, що дитячій допитливості немає меж. Тож розпочати мандрівку до країни Професій потрібно з анкетування учнів «Моя майбутня професія».
Анкета
1. Ким мрієш стати?
2. Чим подобається тобі ця професія?
3. Кого з людей даного фаху знаєш і хочеш наслідувати?
4. Де і ким працюють ваші мами? тата?
5. Чи знаєте ви, хто вони за професією?
6. Хто з вас був на роботі у своїх батьків?
7. У чому важливість їхньої праці для нашої держави?
8. Хто б хотів обрати професію своїх батьків? Чому? Що для цього потрібно?
Учитель. Сьогодні ми дізнаємось про цікавий світ професій, про важливість і значення кожної з них, навчимося поважати людей праці. А допоможе нам у цьому гра-зустріч. Я буду журналістом,а ви — представниками різних професій.
Журналіст. На урок до нас завітають делегації кухарів, хліборобів, лісників.
1-й учень
Шофер не любить довго спати,
Із сонцем він встає.
І до машини поспішає —
Важливі справи є.
2-й учень
Ще всі навколо сплять,
Та пекар встати встиг .
Аби духмяним калачем
Ти смакувати зміг.
З - й уч ен ь
Літак веде пілот,
Школярів учитель вчить,
Космонавт в ракеті мчить,
Кожний знає своє діло,
Робить чесно його, вміло.
Дидактична гра «Чия це праця?» Учитель демонструє малюнки, на яких зображено різноманітні предмети, і запитує:
— Розкажіть, хто працював,щоб зробити зображений предмет?
— Як називається професія людини, яка це виготовила?
— Чий це інструмент?
Журналіст. Чи думав ти коли-небудь над тим, скільки людей працює, щоб ти був нагодований, одягнутий, взутий, щоб дома у тебе було світло вечорами і тепло в холодну погоду, щоб у твоїй шкільній сумці були книжки і зошити, щоб ти міг сидіти біля радіоприймача чи телевізора і слухати музику?
Якщо б ти задумав порахувати всіх цих людей, то, мабуть, до вечора не порахував би.
Візьми хоча б те, що на тобі самому.
Твою сорочку розкроїли й пошили з тканини на швейній фабриці. Не одна пара рук працювала над цією сорочкою, поки до неї не пришили останнього ґудзика.
Але звідки взялася тканина? її пряли на ткацькій фабриці з пряжі. Пряжу зробили із бавовни на прядильній фабриці. А бавовна теж «не з неба впала».
Щоб була бавовна, її виростили на полі. А поле треба було зорати та засіяти, а потім ще й не один раз водою полити.
Тепер давай порахуємо,скільки людей було у цьому задіяно. Швачка, ткаля, колгоспники на бавовняному полі, трактористи, які поле зорали, землекопи, які канал вирили.
Чи всіх ми порахували?
Ні, не всіх.
Ці всі люди шили, кроїли,ткали, пряли, орали, сіяли, пололи, поливали не руками, а знаряддями й машинами.
Ці знаряддя й машини треба було зробити на заводі зі сталі. Сталь варили сталевари із чавуна. Чавун виплавили доменщики із руди. Треба знову всіх перераховувати: швачки, ткалі, колгоспники,трактористи, землекопи, доменщики, сталевари, рудокопи...
Чи всіх згадали?
Ні, не всіх.
Щоб люди знали свою справу, треба, щоб вони цієї справи навчилися. А де цього вчать? В училищах,технікумах, інститутах. Але в жодне училище, в жоден інститут не візьмуть неграмотних. А де грамоти навчають, ти знаєш і сам. У школі. Але хто вчить у школах, в училищах, інститутах? Учителі й викладачі.
А вчити не можна без книжок, без зошитів. Отже, потрібні ще набирачі, люди, які друкують, майстри паперових фабрик.
Так ми ніколи не дійдемо до кінця списку.
Від кожної речі, яку ти бачиш навколо, від стола, від стільця, від чашки, від шкільної парти можна вирушити в таку саму безкінечну подорож заводами, шахтами, рудниками,електростанціями...
Будь-яка річ — це результат праці людей різних професій. Бережіть речі, необхідні для навчання, праці чи відпочинку. Шануйте працю людей.
Життя — це праця й бережливість. А ким хоче бути кожен з вас, коли виросте, ми дізнаємося, зустрівшись з представниками різних професій.
Запрошуємо делегацію кухарів.
1-й учень Наш кухар, ніби боровик, Надів біленьку шапку.Готує нам він холодник І запікає бабку.
2-й учень
Смачний у кухаря пиріг,
Чудова каша манна!
Він знає про здоров'я всіх—
Йому подяка й шана!
Фізкультхвилинка від кухарів «Падав сніг на поріг».
Журналіст. Запрошуємо делегацію хліборобів. Вони пропонують відгадати загадки.
1) В землю кидалося,
На повітрі розгулялося,
В печі гартувалося,
Запахом своїм всіх приваблює. (Хліб)
2) По полю ходить, зерно молотить,,
Жне, косить — хліба не просить. (Комбайн)
3) У пору літню, в час осінній, Навесні — в гарячий час, Косять, жнуть вони і сіють, Орють лан у котрий раз! (Хлібороби)
Журналіст. Чому потрібно берегти хліб? Поясніть прислів'я.
■ Радість на обличчях, бо врожай на полицях. » Хліб — усьому голова.
Журналіст.А зараз на зміну делегації хліборобів запрошується делегація лісників.
1-й учень
Спасибі людям, що зростили ліс: За всі дуби, ялини в пишнім гіллі, І за красу отих зелених кіс, В яких стоять гнучкі берізки білі.
2-й учєнь
Коли б не ліс, не знали б ми про те, Що є фіалка, пролісок на світі... Як у маю конвалія цвіте — Найкраща, найніжніша з-поміж квітів.
3-й учень Вмійте берегти природу! Іду садом, полем, а чи лугом, Буду я природі вірним другом. Не столочу навіть і трави, Я скажу їй: — Зеленій, живи!
4-й учень
Коли лісом буду я іти,
Теж посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
Щоб віки жили у мирі й щасті!
Журналіст. Як ви гадаєте, які зерна доброти можна посіяти в лісі?
Гра «Посій слова у прислів'я»
■ Що посієш... ( те й пожнеш ).
■ Землю красить сонце, а людину... (праця).
■ Бджола мала, ай та... (працює ).
■ Праця людину годує, а лінь — ... (марнує).
Гра з м'ячем «Назви предмети»
Учитель кидає м'яч і називає професію. Учень, який впіймав м'яч, повинен назвати три предмети, що стосуються цієї професії.
— Діти, про які професії ви дізналися?
— Що дізналися нового?
— Хто вибрав собі професію? Яку?
— Що потрібно робити, щоб стати спеціалістом в обраній професії?
|