Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства.

9 листопада з нагоди Дня української писемності і мови вчителі української мови та літератури школи провели програму тематичних заходів:
- вчителі та учні активно взяли   участь у акції «Всеукраїнський радіо - диктант національної єдності»;        

- учні 5- 9  класів з вчителем української мови провели Мовознавча

квест –гра «У царстві рідної мови»;

-  в 1-4 класах пройшли поетичні хвилинки «Без рідної мови немає народу»; 

-  для  учнів 5-9 класів була організована  виставка газет  до свята;

-  І (районного) етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка        

-  в бібліотекар иставка  художніх творів   про писемність та мову    

-  учні 3-4 класів взяли участь у Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. П. Яцека. Переможці шкільного етапу представлятимуть нашу школу і в районному конкурсі.

lebage.ucoz.ua 

Джерело - Освіта.ua

Наказом Українського центру оцінювання якості освіти №156 від 16 жовтня 2018 року затверджено Схеми нарахування балів за виконання завдань сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2019 року.

Згідно з документом, при проведенні зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнти працюватимуть з 10 типами завдань, що оцінюватимуться наступним чином.

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Такі завдання складаються з основи (умови завдання) та трьох, чотирьох або п’яти варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.

1 бал буде зарахований, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді використовуються у тестах ЗНО з української мови і літератури, історії України, іноземних мов (англійської, німецької, французької, іспанської), математики, фізики, біології, хімії, географії.

2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари»)

Ці завдання складаються з основи та двох стовпчиків інформації, позначених цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

Учасник ЗНО отримує 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»), тобто може набрати максимум 4 бали за таке завдання. 0 балів буде зараховано за будь-яку «логічну пару», якщо відповідь є неправильною, зроблено більше однієї позначки в рядку чи відповіді на завдання не надано.

Такі завдання використовуються на ЗНО з української мови і літератури, історії України, математики, фізики, біології, хімії та географії.

3. Завдання на визначення правильності/неправильності твердження

У завданнях пропонується визначити правильність чи неправильність поданого твердження відносно змісту прослуханого/прочитаного. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО вибрав і позначив відповідь у бланку А.

Якщо варіант правильний – зараховується 1 бал. Якщо ж вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді чи відповіді на завдання не надано взагалі – учасник отримає 0 балів.

Такі завдання використовуються на ЗНО з англійської, німецької та іспанської мов.

4. Завдання на встановлення відповідності

У цьому завданні пропонується підібрати заголовки до текстів/частин текстів із наведених варіантів; твердження/ситуації до оголошень/текстів; запитання до відповідей або відповіді до запитань.

Завдання буде зарахованим, якщо учасник ЗНО встановив відповідність і позначив варіант відповіді в бланку відповідей А. 1 бал зараховується за правильно встановлену відповідність, в усіх інших випадках – 0 балів.

Такі завдання містяться у тестах з англійської, німецької та іспанської мов.

5. Завдання на заповнення пропусків у тексті

У завданні пропонується доповнити абзаци/речення в тексті реченнями/частинами речень, словосполученнями/словами із наведених варіантів. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО вибрав і позначив варіант відповіді в бланку відповідей А.

Якщо варіант правильний – зараховується 1 бал. Якщо ж вказано неправильну відповідь, або  вказано більше однієї відповіді чи відповіді на завдання не надано взагалі – учасник отримає 0 балів.

Предмети, на яких використовуються такі завдання, - англійська, німецька, французька та іспанська мови.

6. Завдання на встановлення правильної послідовності

Завдання складається з основи та переліку подій (явищ, фактів, процесів тощо), позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності, де перша подія/дія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.

Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Г) у таблиці бланка відповідей. Відповідно буде зараховано 3 бали, якщо правильно вказано послідовність усіх подій/дій; 2 бали, якщо правильно вказано першу й останню події/дії; 1 бал, якщо правильно вказано або першу, або останню подію/дію; 0 балів за будь-яку правильно вказану подію/дію, якщо зроблено більше однієї позначки в рядку, неправильно вказано першу й останню події чи відповіді не надано взагалі.

Такі завдання використовуються для перевірки знань з історії України.

7. Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді

Ці завдання складаються з основи та семи варіантів відповіді, позначених цифрами, серед яких лиш ... Читати далі »

Джерело - Освіта.ua

Сучасна Україна на 27 році своєї незалежної новітньої історії досі не має бодай одного по-справжньому ліцейського закладу для старшокласників. Нашим учням старшої ланки потрібно щотижня віднаходити час та сили на двадцять з лишком обов’язкових предметів навіть під час завершальних двох років навчання. Це при тому, що світ давно вирішує завдання освіти старшокласників, маючи не більше одного десятка предметів, з яких половина вивчається профільно-поглиблено протягом трьох років у 10-12 класах.

ПРО РЕАЛЬНІСТЬ

Попри те, що в нас тисячі закладів носять назву «ліцей», надаючи особі, яка там навчається, статус ліцеїста вже з першого класу початкової школи, на ЗНО в нас виходить мізерна кількість випускників-ліцеїстів. Наприклад, в одній з південних областей України випускників ліцеїв цього року було лише 6% від загальної кількості випускників 11-х класів. Принагідно зазначу, що саме в ліцеїстів рівень підготовки був помітно вищим за середній.

Зрозуміло, що оці мізерні 6% є індикатором небажання влади на місцях займатися розбудовою новітньої потужної мережі ліцеїв для старшокласників попри аналітичні дані від УЦОЯО, які прямо свідчать, що профільна орієнтація на особистісні пріоритети учня-старшокласника дає в рази кращі результати, ніж традиційна пострадянська уніфікованість змісту навчання.

ПРО ПРИЧИНИ

З науково-природної точки зору (кожен об’єкт/суб’єкт намагається зайняти положення з мінімальним запасом потенційної енергії) є зрозумілим, що більшість і в освіті прагне до «легкого» життя. Але ж не мають права цьому сприяти держслужби, відповідальні за освіту нації. Натомість у нас досі пострадянські корумповані держслужби та самі державні/комунальні заклади освіти, уже не кажучи про приватні, таку можливість молодому поколінню цинічно підсовують, виходячи  зі своїх меркантильних інтересів.

Ось приклад абсурду: лише 8% випускників тієї ж області не отримали цього року можливості вступити до хоча б якогось університету за результатами виконання завдань ЗНО. Це навіть менше, ніж реальне число випускників 11-х класів, котрі взагалі планували подаватись до університетів.

Але ж немає у світі ще країни, де б вступний бар’єр до закладу вищої освіти торкався лише 8% випускників! Адже не може бути, щоб лише 8% випускників системи загальної середньої освіти не мали б такої освітньої підготовки, яка дозволяє бути на рівні вимог стандартів вищої академічної/професійної освіти.

Звісно, що за таких умов надлегкого доступу до університетського середовища діє принцип: «А для чого заморочуватися з тими ліцеями, якщо можна й завдяки сліпому вибору відповідей на завданнях ЗНО мати чи не гарантоване проходження вступного порогу?»

Тим більше, що продовжують постійно лунати і від Спілки ректорів, і від «широкої батьківської громадськості» вимоги до ще більшого пониження вступного порогу та ще більшого «спрощення програм».

У підсумку виступи/дописи таких авторів, як Тимофій Мілованов чи Віктор Громовий(згадаймо його влучний вислів про «розтягнуту на 11 років початкову школу») тавруються як  заклики до руйнації національної освіти, а не прагнення до її змін на краще.

При цьому основними аргументами проти впровадження диференційного навчання старшокласників є наступні: 

Першим є теза про те, що потрібно не рівень вимог до здобувачів освіти піднімати, а спонукати вчителів учити та виховувати молодь такими «новими» методами, за яких би всі учні відповідали програмам навчання в університеті, бо ж усі діти є талановитими від природи. 

Другим є риторичний штамп про те, що всі прагнення реформаторів освіти спрямовані не на  розвиток людського потенціалу, а на руйнацію української освіти.

Насправді ж у нас ті, хто здатен на бодай якісь реально реформаторські рішення, ніколи (окрім випадку з проектом ЗНО, коли на захист відкрито став президент країни) не мали ні повноважень, ні ресурсів для їх запуску в життя, зокрема й у частині створення мережі відокремлених від школи профільних ліцеїв для старшокласників.

ПРО РЕТРОСПЕКТИВУ

Західна система освіти вчить не тому «що як називається», а тому, «як що робиться». Тамтешня освіта – це особистісно-орієнтована  продуктивна освіта. Тому-то й не дивно, що подібним творчо-продуктивним чином веде себе в дорослому житті й більшість населення країн західного світу. Приклад Нобелівських лауреатів є тому окремим свідченням, уже не кажучи про центри поширення світом нових технологій та умов праці й життя.

Натомість радянська традиція та наше теперішнє її продовження націлені на те, щоб весь час виправляти слабкі місця особи, чим не стільки їй допомагають, як здебільшого виснажують. Такі ж стосунки й у більшості наших сімей, таку ж спрямованість реалізує і більшість наших адміністрацій щодо вчителів, учителі - щодо школярів, університетські викладачі - щодо студентів, виконавці силових структур щодо населення. За нашими навчально-виховними підходами саме «він/вона» знає, що для мене добре, а що зашкодить.

Відтак у задекларованих реформах й «маємо, що маємо», бо з виконавцями-носіями таких ментальних навиків будь-яка теоретично гарна версія реформи в підсумку викликатиме лише суміш роздратування з розчаруванням. Вихід на шлях успіху полягає в тім, щоб з відповідальністю опертися на принципово інші, ніж архаїчні пострадянські стандарти організації суспільного життя, зокрема й у сегменті освіти старшокласників. І діяти при цьому потрібно не за «буквою» алгоритму дій тих чи інших уже успішних країн, а з бажанням досягти резонансу з духом реформаційних змін, зокрема й заради врахування вікових особливостей сучасних українських старшокласників. Адже лише резонансне поєднання цілей навчальної системи з особливостями та інтересами тих, кого навчають може гарантувати високу результативність суспільної діяльності (ефект узгоджених гойдалок). 

... Читати далі »