Освіта.ua
27.03.2017
З перших днів свого існування зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) сприймалося як інструмент боротьби з корупцією при вступі. І таки впоралося з цим непростим завданням. Але за десять років фокус суспільної уваги до освіти змінився. Нам недостатньо боротьби з корупцією, йдеться про реформування всієї системи освіти — від школи і до вишу. По те, яких змін варто чекати у сфері незалежного оцінювання, розповідає Оксана Онищенко, ZN,UA.
Пора змін
Тепер на ЗНО, яке вже добре зарекомендувало себе, покладаються інші надії. Ні, звісно, саме по собі тестування, як і будь-яке вимірювання, не може бути інструментом проведення реформ, але має стати досконалою лінійкою, якою ми вимірюватимемо те, що будуємо в освіті. Вимірювати так, як, наприклад, робить будівельник, зводячи стіни. Він регулярно виміряє ватерпасом, чи правильно робить кладку, чи немає перекосів, чи не заваляться потім стіни.
Отже, перед суспільством, експертним середовищем, освітянськими чиновниками і політиками стоїть важливе завдання — визначитися з тим, куди і як має рухатися ЗНО, і забезпечити для цього умови: фінансування, кадри, законодавче поле.
Ці нові завдання незалежного тестування вже окреслюються в проекті закону «Про освіту». Наразі експерти виокремлюють такі напрями розвитку ЗНО.
Перший — удосконалення тестів ЗНО. У них мають бути відкриті завдання, а не лише такі, що вимагають вибору варіанту відповіді. У тестах з більшості предметів таких завдань немає. І це не через примхи працівників Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), а через банальний брак фінансових (відкриті завдання перевіряє людина, а не комп'ютер), а значить, і людських ресурсів.
Крім того, потрібно звернути увагу на характер тестових завдань: «Ми йдемо в тому напрямі, щоб більше завдань було на застосування знань, а не на репродуктивне їх відтворення. Україна готується до участі в міжнародному порівняльному дослідженні PISA, націленому на перевірку компетентностей учнів, — наголошує Вадим Карандій, директор УЦОЯО. — Координує це дослідження УЦОЯО. І вже зараз наші регіональні працівники проводять консультації для вчителів щодо компетентнісного оцінювання».
Однак тести незалежного оцінювання існують не самі по собі, вони прив'язані до програм ЗНО, які затверджує Міносвіти, а ті в свою чергу — до програм середньої школи. Тож якщо ми хочемо, щоб змінився акцент у тестах, потрібно оновлювати шкільні програми. І ця робота вже починається.
Важливим кроком удосконалення системи тестування буде введення тесту на здатність до навчання (загальні навчальні компетентності) — ТЗНК. «ТЗНК може застосовуватись для перевірки знань та навичок для осіб, які вступають до ВНЗ більш ніж за 5 років після завершення школи; для вступу на спеціальності, для яких немає прямих предметних тестів, котрі б перевіряли здібності, необхідні для успішного навчання (наприклад, тест з історії погано визначає здатність навчатись на спеціальності «Право») — вважає Інна Совсун, екс-заступник міністра освіти, а нині — віце-президент Київської школи економіки.
«У нас є напрацювання і вони вже апробовані, — каже Олександр Ляшенко, керівник робочої групи, яка розробила ТЗНК, академік-секретар НАПНУ, доктор педагогічних наук. — Але особливості його запровадження не дозволяють сьогодні масово ввести його в практику ЗНО».
Другий напрям розвитку ЗНО — введення тестування в середній школі: після 9-го класу і початкової школи. Тут важливо підкреслити кілька нюансів.
Тестування після 9-го і після 11-го класу мають бути однаковими за процедурами та змістом чи відрізнятися ? Тут є кілька точок зору.
«Згідно з проектом закону «Про освіту» передбачається перехід на 12-річну школу, при цьому останні три роки навчання в старшій школі будуть профільними. Доступ до старшої школи здійснюватиметься на основі результатів незалежного іспиту. Тобто, можна очікувати, що для вступу до найбільш престижних шкіл відбуватиметься конкурс, — наголошує Інна Совсун. — Таким чином, іспит після 9-го класу матиме характер іспиту високих ставок (high-stakes exam). У такому випадку цей іспит має проводитись на основі тих самих процедур, що і ЗНО для вступу до ВНЗ задля гарантування незалежності та об'єктивності проведення і визначення результатів».
«Просто взяти й перенести ЗНО з 11-го класу до 9-го не можна, — каже Вадим Карандій. — Тому що в тестуванні після 9-го класу треба ув'язувати все: і профільність старшої школи, і нові вимоги стандарту. У нас зараз, наприклад, є питання: оцінювання у 9 класі має бути предметним, тобто за навчальними предметами, чи надпредметним? Надпредметне оцінювання — це те, що зараз буде вимірювати дослідження PISA: читацькі і математичні компетенції. Читацькі компетенції - це, наприклад, вміння випускника 9-го класу обробляти інформацію, читати тексти різними мовами і різного стилю. Математичної компетенції — це наскільки людина вміє логічно і послідовно міркувати, виконувати певні операції. Можливо, до державної підсумкової атестації у 9 класі потрібно додати й блок інших компетентностей, таких як «Я і природа» (наскільки випускник 9 класу орієнтується в навколишньому світі), «Я і суспільство» (історія і право). Завдяки такому підходу ми зможемо отримати більше інформації про рівень компетентності молодої людини, ніж зараз, коли наша підсумкова атестація — це «вибери три предмети з переліку запропонованих».
Подібний підхід пропонується застосовувати і в державній підсумковій атестації 11-класників: "За нашими дослідженнями (це матеріали, опубліковані минулого року Інститутом вищої освіти і Спілкою ректорів), виглядає так, що для відбору студентів до вищих навчальних закладів достатньо мати тест з української мови і літератури, з математики і комплексний тест з природничих або гуманітарних дисциплін, — каже Володимир Ковтунець, перший заступник міністра освіти і науки. — Якщо сюди додати ще тест загальної навчальної компетентності, — це ідеальна модель, яка найкращим чином прогнозує результати навчання. Замість більш як десятка тестів ми можемо мати шість і отримати не гірші результати. Це для бюджету було б значно дешевше».
Удосконалювати тести вкрай необхідно. Інакше, запустивши ЗНО на всі ступені середньої школи, ми ризикуємо перетворити навчання тут на дресуру з встановлення галочок у тесті.
Щодо моніторингу якості освіти в початковій школі із застосуванням ЗНО, то тут є застереження. «Як тільки з'явився наказ МОН про моніторинг у початковій школі, в учительсь
...
Читати далі »
