Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

А що ви думаєте, шановні колеги, про шкільні штрафи?

У деяких країнах вони існують. Учнів (їхніх батьків) штрафують за порушення Правил внутрішнього розпорядку, образу вчителя, використання мобільних, нецензурну лексику в стінах школи...

Кошти, отримані від штрафів, зараховуються на рахунок школи й використовуються на її потреби.

Безумовно, у цій практиці є позитив і негатив. Є ментальне несприйняття навіть думки про це невиправних ідеалістів від бездітної педагогіки. Є величезна кількість нормативних перепон. Є обґрунтоване побоювання серйозних зловживань, якщо то буде...

Але, коли сьогодні почув у метро, як зграйка шестикласників російською, жваво та з матюками обговорювали, як вони сказали «прикол», з їхнім однокласником, коли той на уроці «послав» вчительку, стало дуже сумно...

Уявляю, як «весело» тій вчительці. А що вона може зробити? Вигнати з класу? Не дай Бог. Знизити оцінку? Не допоможе. Записати в щоденник? Ага, допоможе, як мертвому припарка. Зателефонувати батька учня? Інколи можеш почути таке, що... Потягнути до директора? Ой, не смішіть... Застосувати засоби педмайстерності? Ох, якби їх знати та уміти...

То що? Між іншим, маю удома двохтомник «Энциклопедия русского мата». Деяких слів, котрі почув від шестикласників, я у двохтомнику не знайшов...

Я розумію, що то погана мрія. Але, якби... Уявляєте, ЯКІ б кошти отримала школа додатково?..

Оригінал