Неділя, 19.05.2024, 22:06

Леб'язька філія Зачепилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Календар
«  Березень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 193
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог


ЩО ТАКЕ РАНКОВА ЗУСТРІЧ

Піклування один про одного, відчуття емоційної безпеки, яка потрібна для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям - це саме ті якості, що відображають сутність ранкової зустрічі.

Ранкова зустріч - це зустріч на початку дня всієї групи дітей з педагогом. Сидячи в колі один проти одного, кожна дитина вдумливо і поважно вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Після цього вся група бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує педагог, щоб представити навчальні завдання цього дня.

Ранкова зустріч - це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності групи, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 20-25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу у групі на весь день перебування дітей у дитячому садку чи початковій школі.

Ранкова зустріч складається з чотирьох основних компонентів.

1)   Вітання - перший компонент ранкової зустрічі. Діти збираються в коло разом зі своєю вихователькою. Усі діти вітаються і це забезпечує розуміння, що вони є важливими членами групи. Всі звертаються один до одного на ім'я, що допомагає створити атмосферу дружби та причетності. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного елементу зустрічі - обмін інформацією.

2)   Обмін інформацією - другий компонент ранкової зустрічі. Діти висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Діти мають змогу дізнатися щось один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають змогу навчатися впевнено говорити і слухати. Кожна дитина може поставити запитання чи прокоментувати, а дитина, яка повідомляє інформацію, відповідає на запитання та коментарі товаришів.

3)   Групове заняття - третій компонент ранкової зустрічі, що розпочинається після спокійного періоду обмірковування інформації. У групі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидких заняттях. Ігри та Роздатковий

заняття, позбавлені елементів суперництва та кооперативні за суттю, враховують індивідуальний рівень розвитку певних навичок в учасників. Такі групові заняття, здебільшого, пов'язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час вивчається у групі/класі.

4) Щоденні новини - завершальний елемент ранкової зустрічі. Це оголошення письмової об'яви, яка щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Письмове оголошення налаштовує на те, що має вивчатися цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові математичних та мовленнєвих здібностей. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди), що активізують початок індивідуальної роботи або діяльність у центрах активності.

Такі заняття дають дітям змогу розвивати різноманітні соціальні та навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожної дитини. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії та інклюзії, а також дає надзвичайні результати як у спільноті групи чи класу, так і поза їх межами. Педагоги відповідають за проведення ранкової зустрічі та моделювання демократичної поведінки.

ЗНАЧЕННЯ РАНКОВОЇ ЗУСТРІЧІ

Створення спільноти

У чому полягає важливість створення спільноти? Спільнота дає відчуття приналежності. Члени спільноти живуть в більшому суспільстві, але вони пов'язані один з одним спільними інтересами та цінностями. Люди, які відчувають себе частиною спільноти, виходять за межі свого безпосереднього інтересу заради користі групи. Вони піклуються один про одного. Коли вони почуваються частиною спільноти, то більше й довше працюють задля її інтересів. Вони знають сильні сторони особистостей у групі та можуть, за потреби, їх використовувати. Вони навчаються один від одного, розширюючи знання і досвід усіх членів спільноти. У процесі спільної роботи виникає певний рівень довіри поміж членами спільноти. Спільноти можуть самовдосконалюватися, отримуючи зворотний зв'язок один від одного.

Розвиток навичок спілкування

Уміння говорити і слухати є найважливішими якостями, які необхідні для демократичної культури. Навіть маленькі діти можуть висловлювати свою точку зору, чути відмінні думки інших людей та зважувати їх. Ранкова зустріч дає дітям змогу брати участь у групових обговореннях, а педагогам - моделювати й активно розвивати у дітей вміння

... Читати далі »

Просмотров: 722 | Добавил: vatanen2016 | Дата: 13.03.2018 | Комментарии (0)

акселерація дітейбіологічний розвитоконтогенез

Акселерація — це комплексний органічний процес, що характеризується прискоренням психічного і фізичного розвитку, фаз розвитку і подовженням періоду нормальної функціональної здатності людини в усіх вікових групах. Процес прискорення вікового розвитку відбувається шляхом зрушення морфогенезу на більш ранні стадії онтогенезу. Акселерація демонструє позитивні біологічні і соціальні зрушення в житті підростаючого покоління.

Термін «акселерація» (від англ. acceleration — прискорення) ввів в широку практику шкільний лікар з Лейпціга Е. Кох в 1935 р.

Основні прояви акселерації в дитячому віці полягають в першу чергу в збільшенні довжини і маси тіла новонароджених. За деякими даними, з 1939 по 1968 р. маса тіла новонароджених збільшилася на 500 г, а довжина тіла — на 2 см. За останні 40-45 років ці ж показники збільшилися відповідно на 300 г і 1,2 см. В теперішній час кількість дітей, які народжуються з великою масою тіла (понад 4000 г), збільшилася з 5 до 12-16%.

Крім того, у дітей на першому році життя спостерігаються більш інтенсивні прибавки в масі і довжині тіла. Так, якщо 20 років тому вважали, що щомісячна прибавка маси тіла в першому півріччі життя дитини становить 600 г, то в даний час — 800 г. Зараз зріст однорічних дітей в середньому на 1,5-5 см, а маса тіла на 1-2 кг більші, ніж 50 років тому.

Відмічається раніше прорізування молочних зубів і раніша заміна їх постійними. Прорізування перших молочних зубів відбувається на 2-4 міс. раніше, а їх заміна на 1 рік раніше, ніж у дітей минулого століття. Ще С.Х.Хотовицький (1847) писав, що перші молочні зуби прорізуються в 30-40 тиж. (тобто в 7,5-10 міс.).

Спостерігається більш виражена прибавка в масі тіла і зрості у дітей дошкільного і шкільного віку, збільшення довжини тіла у нинішнього покоління, порівняно з попереднім. За останні 100 років зріст підлітків збільшився в середньому на 15-20 см. Показники фізичного розвитку учнів у 1962 р. (Г.П.Сальникова, 1965), порівнюючи з даними Ф.Ф.Ерісмана (1925), який одним з перших досліджував фізичний розвиток 26 тис. дітей і підлітків у 1889 p., значно вищі: довжина тіла — на 9-21 см, маса тіла — на 4,4-16,7 кг, окружність грудної клітки — на 3-9,6 см. (Нижча межа зрушень стосується дітей молодшого шкільного віку, верхня — учнів старшого шкільного віку).

Характерне більш раннє «схрещування» величин окружності голови і грудної клітки. За даними М.П.Гундобіна (1906), «схрещування» відбувається на 9-10-му місяці життя дитини, за даними М.Д.Орлова (1937) — на 6-му місяці, тоді як Р.Б.Коган і С.Н.Левітін (1960) спостерігали «схрещування» вказаних величин на 2-3-му місяці життя.

Відмічається більш рання поява ядер закостеніння у хлопчиків і дівчаток. В цілому закостеніння скелета у дівчаток закінчується на 3 роки, а у хлопчиків на 2 роки раніше, ніж у 20-30-ті роки нашого століття (І.Н.Усов, 1984).

Спостерігається прискорення статевого дозрівання, значно раніша поява менархе (менструацій). Якщо в 1885 р. менструація наставала в 16-17 років, за даними Ф.Ф.Ерісмана, то в даний час — в 11-13 років. За даними А.Зельцлер (1968), на початку нинішнього віку менархе спостерігалось у дівчаток у віці 15-16 років, а в 1956-1958 pp. — у 12-13 років. За зведеними даними, кожні 10 років менархе прискорюється на 4-6 міс.

Єдиної теорії, що пояснює причини акселерації, до теперішнього часу нема. Найвідоміші гіпотези можна умовно розподілити на декілька груп, підсумованих Ю.П.Лисициним (1973) таким чином:

І. Фізико-хімічні теорії:

— геліогенна (вплив сонячної радіації);

— радіохвильова, магнітна (вплив магнітного поля);

— космічної радіації;

— підвищеної концентрації вуглекислого газу, пов’язаної з поширенням виробництва.

ІІ. Теорії окремих факторів умов життя:

— аліментарна;

— нутритивна;

— підвищеної інформації.

ІІІ. Генетичні теорії:

— циклічних біологічних змін;

— гетерозиса (змішення популяцій).

ІV. Теорії комплексу факторів умов життя:

— урбаністичний вплив;

комплексу соціально-біологічних факторів.

Розглянемо коротко найбільш загальні положення деяких гіпотез акселерації.

Геліогенна гіпотеза запропонована в 1935 р. Е.Кохом. Згідно з нею підсилений ріст обумовлений дією на організм променевої енергії, і сонце є джерелом первинного подразника. Під час інтенсивної інсоляції підсилюється вироблення в шкірі активної форми вітаміну D (кальциферолів), який, впливаючи на процеси закостеніння, сприяє прискореному розвитку дітей. Крім цього, прискореному росту сприяє широке застосування вітаміну D для профілактики рахіту у дітей.

... Читати далі »
Просмотров: 519 | Добавил: vatanen2016 | Дата: 13.03.2018 | Комментарии (0)

Заповіді родинного виховання


Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості дитини здійснюється завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту, сімейній злагоді
Особливу роль у родинному вихованні відіграє загальний психологічний мікроклімат, настрій, уклад, спрямованість (дотримання родинного виховання). Ось вони, складові на підставі власного досвіду, досвіду батьків нашої школи.
Приймайте дитину такою, якою вона є. Природа створює дитину досить складно, перемішуючи у спадкових генах якості не тільки прямих батьків, а й сотні її предків. Через це в одній сім'ї народжуються різні за здоров'ям, розумом, красою діти. І тільки діяльна батьківська любов допоможе одним розвинути свою красу, розум, здоров'я, а іншим - а в сім'ї українців повинно бути багато дітей - скоректувати свої природні недоліки та перетворити їх на гідність.
Не приймайте рішення поодинці. Приймати рішення треба при спільній домовленості обох батьків. Коли діти пішли у школу, треба і їх включати в обговорення сімейних справ: спочатку на правах дорадчого голосу, а далі й вирішального.
Власна поведінка батьків - головний фактор у вихованні дітей. Особистий приклад батьків - найкращий спосіб пояснення. Дуже важко заборонити хлопчику курити, коли батько сам курить. Найкраще виховання дітей - це самовиховання батьків.
Не бійтеся з ласкою ставитись до дитини. Потреба у спілкуванні тісно пов'язана з потребою в ласці. Якщо дитина не відчуває належної ласки, вона нервує, грубить, не знаходить собі місця. Ласка сприяє контакту та продуктивному спілкуванню. Дитина очікує добрих слів від батьків, радісних поглядів. Будьте щедрими та ласкавими.

Просмотров: 404 | Добавил: vatanen2016 | Дата: 13.03.2018 | Комментарии (0)