Джерело - http://zhmurko.ucoz.ua

Значне місце в родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам слід пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; необхідно переконувати його, що навчання в школі – це серйозна праця, у результаті якої він пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання в неї почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей); формування моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

         Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

         Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років визначається вмінням виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, запам’ятовувати, ураховується також рівень розвитку тонких рухів руки та їхньої координації.

        Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і спроможність довго виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

       Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі.

       Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, згодом кожна дитина навчиться читати і рахувати, але до моменту вступу до школи їй важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність  до навчання.

      Оскільки формування шкільної зрілості, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості.

       З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, з’ясування стилю спілкування в родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки можуть заповнювати анкети вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації. 

Оцінити підготовленість своєї дитини до школи батькам допоможе такий тест.

 Чи готова дитина до школи ?

• Чи хоче Ваша дитина йти до школи?
• Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?
• Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості, впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати пазли)?
• Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?
• Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?
• Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
• Чи вміє вона змінювати іменники за числами?
• < ... Читати далі »

Якщо для вас важлива творчість, то, звичайно, вам подвійно важливо, щоб ваші діти мали творче мислення й винахідливість. Ви як батьки можете багато чого зробити для цього.

Маленькі діти щедро наділені творчим мисленням, але швидко втрачають його в міру дорослішання. На той час коли діти досягають підліткового віку, їхнє мислення, як правило, стає фіксованим. Тому, чим більше ви будете заохочувати їх використовувати творчі здібності, тим більше ймовірно, що вони виростуть творчими людьми.

Пропонуємо десять порад, які допоможуть заохочувати й підтримувати творче мислення ваших дітей і зроблять їх більш винахідливими.

1. Відповідайте запитанням на запитання

Діти ставлять безліч запитань, і, як батьки, ми даємо їм часто прямі відповіді. «Що означає слово« безхребетні»?» – питає дитина під час перегляду передачі про тварин. Типова батьківська відповідь: «Воно означає, що у тварини немає хребта». У цій відповіді немає нічого поганого. Усе правильно. Дитина отримала ту інформацію, якої їй не вистачало. Але чому б не спитати її у відповідь: «А сам ти як вважаєш, що означає «безхребетні»?». Ваша дитина дивиться документальний фільм про тварин, і її свідомість насичена багатим контекстом даного терміна. Досить імовірно, що вона може самостійно проаналізувати його й висунути правильну гіпотезу. Справді, можливо, вона вже зробила це та просто шукає підтвердження своїх висновків.

Якщо відповідь правильна, відзначте її та спитайте, чому вона вважає, що це дійсно правильно. Якщо відповідь неправильна, також відзначте її та спитайте, чому дитина думає саме так. Потім заохотьте її пошуки й поясніть значення того, що їй незрозуміло. Якщо ви самі не впевнені в тому, як правильно відповісти, зверніть увагу на пораду № 2.

Пам'ятайте про те, що стимулювання дитини до пошуку та аналізу інформації є однією з форм творчого вирішення проблем. Тому візьміть його за звичку!

2. Шукайте відповіді разом

Чим більше дорослішатимуть ваші діти, тим частіше вони будуть ставити запитання, на які ви не зможете відповісти. Як батьки ви можете відчути потребу замаскувати своє невігластво. Зрештою, діти дивляться на вас, як на людину, яка видає остаточну відповідь і володіє достовірним знанням. Наступного разу, коли ваша дитина поставить вам запитання, у відповіді на яке ви не будете впевнені, чесно їй зізнайтесь у цьому й запропонуйте пошукати правильну відповідь разом.

Ви можете разом з дитиною провести деякі дослідження в Інтернеті. Але не варто нехтувати й іншими можливостями. Подивіться, швидше за все, у вас є книга на цю тему. Візьміть її й пошукайте в ній більш детальну інформацію. Ваша дитина може зацікавитися книгою та прочитати її з великим задоволенням. Сходіть у бібліотеку. До появи Інтернету бібліотеки були найкращим джерелом інформації. Вони, як і раніше, залишаються прекрасним місцем, де можна поповнити всі необхідні знання.

Ви також можете спробувати використовувати ілюстрації. Якщо ваш син любить наукові знання й питає, чому, для того щоби подолати занос на повороті, треба повернути кермо вбік заносу, а не навпаки, накресліть ескіз, який покаже йому, як відцентрова сила інерції, що виникає, розвертає автомобіль убік, протилежний заносу, і повертає його в початковий стан.

3. Винагороджуйте невдачі

У наш час усі кажуть про значення позитивного прийняття невдач у бізнесі. Проте занадто багато батьків карають своїх дітей за невдачі прямо або опосередковано. Уявіть, що на змаганнях із плавання ваш син прийшов останнім. Як ви будете реагувати? «Може, плавання н ... Читати далі »